Пацієнтам

Корисна інформація

 

Онлайн-консультування / Телемедицина

Порядок проведення онлайн-медико-генетичного консультування:
1. Звернення із заявкою та узгодження дати, часу онлайн-консультування, технічних можливостей  - стрінка "Контакти"

2. Попередня оплата онлайн-консультування

3. Надсилання скан-копій медичних ты інших документів, що мають відношення до питання, що виноситься на онлайн-консультування, для попереднього ознайомлення.

4. Проведення онлайн-консультування в узгоджений час.

 

СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЕКТ

ПРОГРАМА   ГЕНОТИПУВАННЯ  ПАЦІЄНТІВ  НА  БЕЗОПЛАТНІЙ  ОСНОВІ

на м’язову дистрофію Дюшена/Беккера

В лабораторії ДНК-діагностики (ТОВ «Клініка репродуктивної медицини «Надія») проводиться генотипування пацієнтів з підозрою на м’язову дистрофію Дюшена/Беккера чоловічої статі з метою пошуку мутацій в гені DMD на безоплатній основі за умови надання лікарями медико-генетичних консультацій:

  • Заповненої таблиці з додатку 1 (може бути подана в електронному вигляді);
  • Направлення на проведення генетичного дослідження (Форма № 028-1/о – Наказ МОЗ України 08.01.2004 р. №1) (дод 2);
  • Підписаної інформованої згоди пацієнта на медичне втручання і генетичне обстеження (дод 3);
  • Підписаної інформованої добровільної згоди пацієнта на обробку персональних даних (Наказ МОЗ України від 14.02.2012 р. №110) (дод 4).
  • Біологічного матеріалу на дослідження (цільна незаморожена кров з антикоагулянтом ЕДТА) пацієнтів (згідно з правилами забору генетичного матеріалу – дод 5);

Важливо: Якщо матеріал хворого направляється в лабораторію ДНК- діагностики для повторного аналізу, прохання повідомляти про це в направленні на проведення генетичного дослідження в рядку «Направляється матеріал».

Додаткова інформація:

Клініка репродуктивної медицини НАДІЯ
завідувач генетичної лабораторії
д. мед. н., доцент Микитенко Дмитро Олександрович
(044) 592 2 178

М'язова дистрофія Дюшена / Беккера

М'язова дистрофія Дюшенна / Беккера (МДД / Б) - найпоширеніша в світі форма м'язової дистрофії, яка трапляється серед хлопчиків з частотою близько 1: 3000. Це важке, швидко прогресуюче спадкове захворювання, що приводить до ранньої інвалідизації і загибелі хворих. Залежно від тяжкості захворювання і віку дебюту розрізняють дві клінічні форми захворювання: злоякісну, важку м'язову дистрофію Дюшена (МДД) з класичним віком дебюту в 2-3 роки, і більш м'яку м'язову дистрофію Беккера (МДБ) з пізньою маніфестацією (10-30 років ). У разі МДД перші ознаки захворювання можна помітити з моменту початку самостійної ходьби. Типовими першими симптомами захворювання є:

• Затримка темпів самостійної ходьби, яку можливо спостерігати після 14-ти місячного віку,

• Слабкість м'язів шиї при тракції за руки з положення лежачи,

• Часті падіння, хода «перевалюючись» з упором на носки ( «качина хода»),

• Використання допоміжних прийомів при підйомі по сходах і з положення лежачи (прийоми Говерса),

• Гіперлордоз в поперековому відділі хребта,

• Підвищення рівня сироваткової креатинфосфокінази (КФК) - виявляється вже на доклінічній стадії хвороби.

 

Однак, в більшості випадків ці ознаки розцінюються як наслідки гіпоксії в перинатальному періоді, що призводить до пізньої діагностики захворювання. У більш пізньому віці до перерахованих вище ознак додаються слабкість м'язів плечового і тазового поясів кінцівок і проксимальних відділів рук і ніг, сухожилкова гіпо- або арефлексія, псевдогіпертрофії проксимальних груп м'язів, контрактури у великих суглобах. Приблизно у 20% хворих м'язовою дистрофією Дюшена є затримка мовного розвитку і труднощі в навчанні. У підлітковому віці хворі відчувають труднощі при використанні рук і втрачають здатність пересуватися самостійно.

Пізніше приєднується респіраторна недостатність, що вимагає апаратної компенсації (ШВЛ), і розвивається кардіоміопатія. Смерть хворих МДД настає в результаті дихальних і серцевих ускладнень в середньому на початку третього десятиліття, в той же час деякі хворі МДБ живуть до 60 років і більше.

Тип успадкування МДД/Б - Х-зчеплений-рецесивний, з чого випливає, що хворіють на нього в основному особи чоловічої статі. Причиною захворювання є генетичні дефекти в гені DMD, локалізованому в локусі Xp21.2-p21.1. Ген DMD кодує сарколемний білок дистрофін, що входить до складу великого дистрофін-глікопротеїдного комплексу, що забезпечує зв'язок білків цитоплазми і позаклітинного матриксу. Серед мутацій гена DMD найчастішими є великі делеції (одного або декількох екзонів) - близько 70% всіх пошкоджень гена; дуплікації екзонів складають близько 10%. Частка точкових мутацій становить приблизно 20% від усіх молекулярних дефектів в гені, причому близько 10% з них припадає на передчасні термінуючи стоп-кодони.

Залежно від типу мутації гена DMD захворювання у хворих може виявлятися або як МДД, або як МДБ. Як правило, більш важка форма дистрофії розвивається при наявності мутацій, що призводять до зсуву рамки зчитування мРНК.

В Україні середній вік постановки діагнозу МДД хворим становить близько 8 років, коли клінічна картина захворювання досягає розгорнутої стадії. При цьому, з огляду на швидку прогресію захворювання, для хворих гостро стоїть питання скорочення часового проміжку між появою перших симптомів і встановленням діагнозу. Важливо відзначити, що в разі МДД/Б рання молекулярно-генетична діагностика можлива вже на доклінічній стадії хвороби. Це дозволяє своєчасно розпочати комплекс лікувально-профілактичних процедур, уповільнити прогресію клінічних симптомів захворювання і подовжити пацієнтам життя. 

Які дослідження можуть допомогти в постановці діагнозу в ранньому віці?

На сьогоднішній день відомо, що рання діагностика МДД/Б можлива для групи пацієнтів, які звертаються в медико-генетичні консультації із гепатологічних центрів у зв’язку з підвищенням рівня печіночних ферментів в крові (АЛТ (аланінамінотрансфераза), АСТ (аспартатамінотрансфераза)).

Підвищення рівня трансаміназ є маркером не тільки ураження гепатоцитів, але і м’язових клітин, де їх концентрація також висока. Отже при МДД/Б може виникнути гіпертрансаміназемія в зв’язку з пошкодженням м’язових клітин. Важливо пам’ятати, що підвищення рівня АЛТ і АСТ найбільше виражено на ранніх стадія хвороби.

У хворих з підвищенням рівня трансаміназ варто:

  • Виключити наявність гепатиту;
  • Визначити рівень активності КФК;
  • Провести неврологічне обстеження пацієнта, виявлення порушення осанки, гіпертрофії литкових м’язів, чи м’язової слабкості;
  • Провести електроміографічне обстеження для виявлення ураження м’язів як першопричини.

Верифікація клінічного діагнозу у хворих проводиться шляхом генетичного тестування. Молекулярно-генетична діагностика МДД/Б в ДНК-лабораторії ТОВ клініка «НАДІЯ» проводиться наступним чином:

  1. Пошук великих делецій/дуплікацій гена DMD;
  2. Пошук точкових мутацій гена DMD у хворих без делецій/дуплікацій.

Виявлення причинної мутації, що призводить до формування МДД/Б в кожному конкретному випадку, має важливе значення для генетичного консультування сімей хворих, визначення носійства у родичок хворих, проведення в подальшому пренатальної діагностики і розгляду видів терапії, що застосовуються при певних типах мутацій.